Категорія: А

  • азофенін

    Азофенін — синтетичний барвник червоного кольору, що належить до групи азобарвників; застосовувався в мікроскопії для бактеріологічного фарбування.

  • азофенол

    Азофенол — органічна сполука, що містить азогрупу (-N=N-), зв’язану з фенольними ядрами; використовується як барвник або проміжний продукт у синтезі азобарвників.

  • азоформа

    1. Хімічний термін, що позначає одну з ізомерних форм азосполук, у якій азогрупа (-N=N-) зв’язана з ароматичними ядрами в певному положенні, що визначає її колір та властивості; часто стосується барвників.

    2. У технології барвників — конкретна, стабільна модифікація азобарвника, яка має певний відтінок та технологічні характеристики.

  • айдойоманія

    Айдойоманія — захоплення або надмірна прихильність до творчості та особистості грецької співачки Єлени Папарізу, що проявляється у колекціонуванні її аудіо- та відеоматеріалів, відвідуванні концертів та активній участі у фан-спільноті.

  • айзенах

    1. Місто в Німеччині, у федеральній землі Тюрингія, розташоване на річці Гера; історичний та культурний центр, відомий завдяки замку Вартбург.

    2. Автомобіль, що вироблявся на заводі Automobilwerk Eisenach (AWE) у місті Айзенах у Німеччині, зокрема популярна модель “Wartburg”.

  • айкання

    1. Діалогічна форма мовлення, характерна для української народної пісні, де один співак (зазвичай чоловік) вигукує “гей!” або “ой!”, а інший (зазвичай жінка) відповідає “ай!”; також — сама така пісня, побудована на чергуванні цих вигуків.

    2. У лінгвістиці — одна з назв явища вокалізму, коли ненаголошені голосні [о], [е] вимовляються як [і] після м’яких приголосних (наприклад, [н’ісý] замість [несý]), що є характерною рисою північно-східних українських говорів.

  • айкатися

    1. Взаємно звертатися один до одного на «ти» та називати один одного за іменем, що свідчить про близькі, неформальні стосунки між людьми.

    2. Перебувати у близьких, дружніх стосунках із кимось; товаришувати, дружити.

  • айкідоїст

    1. Людина, яка займається айкідо — японським бойовим мистецтвом, що базується на принципах нейтралізації атаки супротивника без заподіяння йому серйозних травм, використовуючи кидки та блокування.

    2. Спортсмен, що спеціалізується на айкідо, бере участь у відповідних тренуваннях, показах чи змаганнях.

  • айкнути

    1. Вигукнути “ай!”, зойкнути від раптового болю, здивування чи переляку.

    2. (переносно) Відчути раптовий біль, різкий неприємний поштовх, ніби від удару; скаржитися на такий біль.

  • айкнутися

    1. Вигукнути “ай!”, зойкнути від раптового болю, несподіванки або переляку.

    2. (переносно) Відчути сильний переляк, злякатися, занепокоїтися.