Словник Української
1. (в історії християнства) один з ранніх християнських святих, мучеників або преподобних, що носив це ім’я (найвідоміший — святий Агапіт I, папа римський у VI ст.).
2. (в Україні, іст.) монах-чернець Києво-Печерської лаври, лікар-безкорисливець, який безоплатно лікував бідних (преподобний Агапіт Печерський, XI–XII ст., укладений у Києві).
3. (перен., книжн.) людина, наділена великою самовідданою любов’ю до ближніх, готовністю до самопожертви; безкорисливий благодійник.
Агапітівна — українське жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Агапіт. Вказує на належність до батька на ім’я Агапіт (наприклад: Марія Агапітівна).
Агапітович — українське прізвище, що походить від чоловічого імені Агапіт (Агапій) з додаванням патронімічного суфікса -ович, що вказує на походження від батька (син Агапіта).
1. У ранньому християнстві — братня вечеря, спільна трапеза, яка супроводжувала богослужіння та символізувала любов і єдність віруючих.
2. У переносному значенні — побратимська, жертовна, безкорислива любов до ближнього, що протиставляється еросу (чуттєвій любові) та філії (дружній прихильності).
Агапон — чоловіче ім’я давньогрецького походження (грец. Αγάπων), що означає “любов” або “коханий”.
Агапон — персонаж давньогрецької комедії, відомий драматург, сучасник Арістофана (V ст. до н.е.).
Агапон — святий ранньохристиянської церкви, Папа Римський (понтифікат: 678–681 рр.), шанується в католицькій та православній традиціях.
Агапонівна — українське жіноче по батькові, утворене від чоловічого імені Агап(он). Вказує на ім’я батька особи та вживається разом з власним ім’ям.
1. Прізвище українського походження, утворене від імені Агап(он) за допомогою патронімічного суфікса -ович, що вказує на належність до роду, сина Агапа (Агапона).
2. Історична особа — Агапонович Іван (близько 1550 — після 1598), український міщанин зі Львова, міський писар, автор так званого «Львівського літопису» (охоплює події 1498–1597 років), важливого джерела з історії України XVI століття.
1. Пов’язаний з агариками (шапинковими грибами родини Agaricaceae), що характеризуються наявністю пластинок (гіменофора) знизу шапинки; властивий агариковим грибам.
2. У систематиці грибів: належний до порядку Agaricales, який об’єднує переважно пластинчасті шапинкові гриби (наприклад, печериці, опеньки, мухомори).
Родина грибів порядку агарикальних, до якої належать шапинкові гриби з пластинчастим гіменофором, зокрема рід поплавок, печериця, мухомор, сироїжка та інші; пластинчасті гриби.
Агарикол — власна назва біологічного препарату (бактеріального інокулянту) на основі ґрунтових бактерій роду Pseudomonas, який застосовується в сільському господарстві для стимуляції росту рослин, підвищення їхньої стійкості до хвороб та покращення ґрунтів.
Агарикол — власна назва торгової марки лінії мінеральних органічних добрив та засобів захисту рослин вітчизняного виробництва, призначених для підживлення кімнатних, садових та городніх культур.