Категорія: А

  • агамеон

    Агамеон — власна назва персонажа з давньогрецької міфології, сина царя Пріама та Гекуби, брата Гектора та Париса, який загинув під час Троянської війни.

  • агаметангій

    Спеціалізована структура у деяких водоростей, що виконує функцію статевого розмноження без участі гамет; орган, у якому утворюються та зливаються протопласти двох клітин, що не диференційовані на чоловічі та жіночі гамети.

  • агамобій

    Агамобій — у давньогрецькій міфології: один з семи синів Агамемнона та Клітемнестри, брат-близнюк Ореста, який, за деякими версіями, загинув немовлям від рук матері або Егіста.

    Агамобій — чоловіче ім’я давньогрецького походження, що вживається переважно в історичному чи літературному контексті.

  • агамовид

    1. Представник підряду ящірок Agamoidea, що включає родини агамових, хамелеонових та інших, поширених переважно в Азії, Африці та Австралії.

    2. Рідкісне вживання: тварина, схожа на агаму за зовнішнім виглядом або будовою.

  • агамогенез

    1. (біол.) Безстатеве розмноження організмів, при якому новий індивід розвивається з неспеціалізованих клітин тіла материнського організму (наприклад, шляхом поділу, брунькування, вегетативного розмноження); агамія.

    2. (біол., рідк.) Форма розвитку життя, що передує статевому розмноженню (застаріле уявлення).

  • агамогонія

    1. Безстатеве розмноження у найпростіших організмів (наприклад, у споровиків), що відбувається шляхом множинного поділу ядра клітини з подальшим утворенням багатьох одноядерних дочірніх особин (мерозоїтів).

    2. У ширшому значенні — будь-який спосіб безстатевого розмноження у найпростіших, що включає поділ клітини (наприклад, подвійний поділ, множинний поділ, брунькування).

  • агамодим

    Агамодим — у давньогрецькій міфології: один з семи синів Агамеда, які разом зі своїми сімома сестрами (Агамедидами) були вбиті Артемідою за образу, заподіяну богині їхньою матір’ю.

  • агамонематодози

    Агамонематодози — група гельмінтозів, які спричиняються паразитичними круглими червами (нематодами), що розвиваються без статевого розмноження (партеногенетично).

  • агамонти

    Агамонти — у давньогрецькій міфології: нащадки Агамемнона, зокрема Орест та його нащадки, які правили у Мікенах та Аргосі.

    Агамонти — у біології (протозоології): статеві клітини (гамети) деяких найпростіших організмів, які не зливаються одна з одною, а відразу після утворення переходять до поділу (шизогонії).

  • агамоспермія

    Агамоспермія — у ботаніці: безстатеве утворення насіння у рослин, при якому зародок розвивається з незаплідненої яйцеклітини або іншої клітини насінного зачатка (апоміксис).