бюрократія

1. Система управління, заснована на ієрархії, чіткому розподілі функцій та суворому дотриманні формальних правил і процедур, що здійснюється постійним штатом чиновників (бюрократів).

2. Сукупність службовців державного апарату, що становлять особливий прошарок у системі управління.

3. Зневажливо про надмірне ускладнення та формалізм у діловодстві, управлінні, коли сутність справи затьмарюється пильнуванням дрібних формальностей.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |