Значення
- (Історія) –
Велика військова сутичка, масований бій між двома або кількома арміями, армійськими об’єднаннями або флотами, що має вирішальне стратегічне значення для ходу війни чи кампанії.
- (Лінгвістика) –
Запекла боротьба, сутичка, серйозне зіткнення (у переносному значенні — у політиці, спорті, ідеології тощо).
- (Історія) –
Уживається у складі власних назв історичних подій (наприклад, Битва під Полтавою, Битва за Дніпро, Курська битва).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. битва, р. битви, д. битві, з. битву, о. битвою, м. битві, к. битво