битець

[bɪtɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (заст.) Той, хто займається бійкою, бійцівськими справами; боєць, воїн.

  2. (Історія) –

    (заст., перен.) Той, хто бореться за щось, відстоює якусь справу; борець.

  3. (Історія) –

    (діал.) Той, хто б’є, завдає ударів; бич, кат.

  4. (Техніка) –

    (діал.) Знаряддя для биття, розбивання чогось (наприклад, довбня для товчення глини).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. битець, р. битця, д. битцеві, з. битця, о. битцем, м. битцеві, к. битцю

Більше записів