бистриця

[bɪstrɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Невелика річка зі швидкою течією, що часто зустрічається в гірській або лісистій місцевості; загальна назва для гірських потоків.

  2. (Географія) –

    Власна назва багатьох річок в Україні (наприклад, у Карпатах) та інших слов’янських країнах.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносно) Про щось дуже швидке, стрімке, що нагадує бурхливий потік.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бистриця, р. бистриці, д. бистриці, з. бистрицю, о. бистрицею, м. бистриці, к. бистрице

Більше записів