1. Властивість людини швидко сприймати зором навколишнє середовище, помічати деталі; здатність бачити швидко, точно та далеко.
2. Переносно: кмітливість, проникливість, здатність швидко орієнтуватися в обстановці, розуміти суть явищ.
бистроокість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |