бистрень

1. Рідкісна форма зменшувально-пестливого іменника від «бистрий» (швидкий, прудкий), що вживається як власна назва, зокрема, для позначення річки, струмка або іншого водного потоку зі швидкою течією.

2. У місцевій топоніміці — власна назва невеликої річки, потічка або джерела, що характеризується швидким перебігом води.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |