бирочка

1. Зменшувальна форма до слова “бирка” — невелика табличка, пластинка, ярлик або етикетка з написом, цифрою чи позначкою, що прикріплюється до чогось для вказівки ціни, сорту, номеру, призначення тощо.

2. Розм. Невеликий паперовий квиточок, талон або документ, що дає право на отримання чогось, послугу або підтверджує щось (наприклад, контрольна бірочка в ательє, бірочка з гардеробу).

3. У техніці — деталь у вигляді невеликої пластини для кріплення, фіксації або позначення чогось.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |