Древослів

Словник Української Мови

бичище

[bɪt͡ʃɪʃt͡ʃɛ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Великий, потужний бик; також переносно — про людину міцної статури, великого тіла.

  2. (Історія) –

    (у давнину) Місце, де відбувався бій биків; арена для битви биків.

  3. (Зоологія) –

    (рідко) Збірне позначення великої кількості биків; стадо биків.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бичище, р. бичища, д. бичищеві, з. бичище, о. бичищем, м. бичищеві, к. бичище

Більше записів