бичок

[bɪt͡ʃok] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Зменшувальна форма від “бик”: молода тварина роду биків, самець корови; також переносно — про міцного, дужого хлопця чи чоловіка.

  2. (Зоологія) –

    Невелика промислова риба родини окунеподібних, що мешкає переважно в Чорному та Азовському морях, а також у гирлах річок; має видовжене тіло та характерні подовжені промені на черевних плавцях.

  3. (Лінгвістика) –

    Розмовна назва цигарки, самокрутки, недопалка.

  4. (Техніка) –

    Розмовне позначення невеликої опори, стійки, підставки (наприклад, дерев’яний чи металевий бичок під важкий предмет).

  5. (Техніка) –

    У техніці — короткий вертикальний або похилий стрижень, елемент конструкції, що служить для кріплення, підтримки чи передачі руху.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бичок, р. бичка, д. бичкові, з. бичка, о. бичком, м. бичкові, к. бичку

Більше записів