бичечок

[bɪt͡ʃɛt͡ʃok] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Зменшувально-пестлива форма від слова “бичок” — молодий бик, кастрований самець великої рогатої худоби, що використовується для відгодівлі на м’ясо.

  2. (Лінгвістика) –

    (у розмовній мові) Зменшувально-пестливе звертання до хлопчика або юнака, що підкреслює його спритність, міцну статуру або завзятість.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бичечок, р. бичечка, д. бичечкові, з. бичечка, о. бичечком, м. бичечкові, к. бичечку

Більше записів