бичечок

1. Зменшувально-пестлива форма від слова “бичок” — молодий бик, кастрований самець великої рогатої худоби, що використовується для відгодівлі на м’ясо.

2. (у розмовній мові) Зменшувально-пестливе звертання до хлопчика або юнака, що підкреслює його спритність, міцну статуру або завзятість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |