drevosliv.com

Словник Української

буз

Буква

1. Рідкісний варіант написання слова “бус” — старовинного назви північно-східного вітру на Чорному та Азовському морях, а також рибальського човна, що використовувався на Дніпрі.

2. У західних регіонах України — народна назва рослини бузина чорна (Sambucus nigra).

3. Власна назва (прізвище, топонім, гідронім); зокрема, річка Буз — притока Сіверського Дінця в Луганській області.

Приклади:

Приклад 1:
Го­ло­ва -ве­ли­чез­на, об­лич­чя та­тарське, круг­ле, як гар­буз, но­ги ко­роткі та товсті, як стовпці. Не лю­бив він ні ба­ла­ка­ти, ні співа­ти, а лю­бив на світі од­ну тільки горілку: дуд­лив її, як во­ду, і в то­му пок­ла­дав усю свою утіху.
— Білик Іван та Мирний Панас, “Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Приклад 2:
Ввiйшла з кiм­на­ти наньмич­ка, пок­ло­ни­лась та й пос­та­ви­ла на сто­лi пе­ред па­ном Ула­со­ви­чем на ско­во­ро­дi… пе­че­ний гар­буз!.. Як розг­ля­дiв наш Забрьоха та­ку пинх­ву* (*Ка­вер­зу.
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

Приклад 3:
Ко­ли ж ди­виться – вiрьовка; по­тяг­нув тую вiрьовку – аж i тут гар­буз си­рий при­чеп­ле­ний! Ки­нув йо­го аж геть, а сам за на­гай­ку, знай ко­ня па­ня, знай па­ня… Од­но те, що со­ром, а тут i та­кої дiв­ки жал­ко, та ще ж нi ївши, нi пив­ши!
— Квітка-Основ’яненко Григорій, “Конотопська відьма”

More posts