Словник Української Мови
Буква
1. Родовий відмінок множини іменника “буйвол” — велика дика або одомашнена тварина родини бикових з масивними рогами, поширена в Азії та Африці.
2. Присвійний прикметник, утворений від прізвища “Буйвол”, що означає належність особі чи об’єкту, пов’язаному з цим прізвищем (наприклад, буйволів дім).
Приклад 1:
Ще жителі хараппських центрів тримали корів, буйволів, овець, свиней, кіз, ослів, курей, а можливо, приручили й слона — незамінного помічника людини в умовах джунглів. За Ведійської доби в долині Гангу існували велетенські тваринницькі ферми на десятки тисяч голів великої рогатої худоби. — Невідомий автор