Словник Української Мови
Буква
1. Філософська категорія, що означає об’єктивну реальність, яка існує незалежно від свідомості людини; все, що є, існує.
2. Життя, існування як така реальність, процес життя в усіх його проявах.
3. У філософії екзистенціалізму — внутрішнє, переживане існування людини, її спосіб бути у світі, пов’язаний зі свободою, вибором і відповідальністю.
Приклад 1:
Її пафос — утвердження правди і мужности екзистенційного вибору людини в критичній ситуації, відваги «мислити впоперек» загалові — мав для мене велике значення як підтримка моральна у реальній атмосфері нашого буття. Наведу кілька виписок.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”
Приклад 2:
Смужка сонця на меблях, на люстрах, на срібному посуді, mio caro signore, tutto e per L e i2, починаємо традиційну венеційську виставу під назвою «Радість буття, або ж Dolce vita». До ваших послуг: плюскіт води, запах парфумів, мигда леве печиво, каплички на палях, вірш Рільке, присвячений Ріхардові Беер-Гофманові, гостропера трава у внутрішніх двориках, наперсток смолянистої пекельної кави, вчені ерудити і книжники, перелітні жінки, що дивляться в очі, десять тисяч церков, палаців, винарень, музеїв, борделів, 1 Будь ласка, Перфецький (італ).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
Культ пана Ph найповні шою мірою виявився у формі священних споруд, поклика них відобразити вертикальну ідею буття: храмів, обелісків, капищ. Дзвіниця християн ської церкви чи магометан ський мінарет — однаково не толеровані мною — з тією ж неминучістю нагадають нам про істинний предмет покло ніння у цих конфесіях.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”