буць

[but͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження.

  2. (Геологія) –

    У місцевій топоніміці — назва невеликої річки, струмка або іншого географічного об’єкта (наприклад, у Західній Україні).

  3. (Кулінарія) –

    У діалектах (зокрема, гуцульських) — згущений, жирний вершковий продукт, масляниста маса, що збирається з топленого молока або сметани; за змістом близьке до слова “гліб”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буць, р. буць, д. буць, з. буць, о. буць, м. буць, к. буць

Більше записів