бутоксикарбонілування

[butoksɪkɑrboniluʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Хімія) –

    Хімічний процес або реакція, в якій до молекули органічної сполуки вводиться захистуюча бутоксикарбонільна група (Boc-група, tert-butoxycarbonyl), що тимчасово блокує функціональну групу (зазвичай аміногрупу) для запобігання її участі в подальших перетвореннях під час багатостадійного синтезу, наприклад, пептидів чи нуклеотидів.

  2. (Хімія) –

    Метод захисту функціональних груп в органічному синтезі, що полягає в обробці сполуки, яка містить активний атом водню (наприклад, в аміні), спеціальним реагентом, таким як ді-трет-бутил дикарбонат (Boc₂O), з утворенням карбамату, стійкого до багатьох умов, але легко видаляється кислотним гідролізом.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бутоксикарбонілування, р. бутоксикарбонілування, д. бутоксикарбонілуванню, з. бутоксикарбонілування, о. бутоксикарбонілуванням, м. бутоксикарбонілуванні, к. бутоксикарбонілування

Більше записів