бутара

[butɑrɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    (гірн.) Пристрій у вигляді нахиленого жолоба з перфорованим дном для промивання руди, гравію чи піску водою з метою відділення корисних мінералів від порожньої породи.

  2. (Побут) –

    (розм.) Щось старе, зношене, непотрібне; те саме, що стареча, барахло.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бутара, р. бутари, д. бутарі, з. бутару, о. бутарою, м. бутарі, к. бутаро

Більше записів