бутара [butɑrɑ] Іменник Буква:Б ЗначенняПравопис Значення (Техніка) – (гірн.) Пристрій у вигляді нахиленого жолоба з перфорованим дном для промивання руди, гравію чи піску водою з метою відділення корисних мінералів від порожньої породи. (Побут) – (розм.) Щось старе, зношене, непотрібне; те саме, що стареча, барахло. Правопис та відмінювання Граматичні форми: н. бутара, р. бутари, д. бутарі, з. бутару, о. бутарою, м. бутарі, к. бутаро ←бутаноїлхлорид бутас→