бусурмен

[busurmɛn] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Застаріле та образливе позначення мусульманина, особливо турецького або татарського воїна, ворога-іновірця в українській історичній та фольклорній традиції.

  2. (Релігія) –

    У переносному значенні — ворог, чужинець, нехристиянин; людина з іншою (часто ворожою) вірою або культурою.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бусурмен, р. бусурмена, д. бусурменові, з. бусурмена, о. бусурменом, м. бусурмені, к. бусурмене

Більше записів