Значення
- (Природознавство) –
Сильне, несамовите виявлення стихійної сили природи (шторму, бурі, пожежі тощо), що супроводжується руйнуванням, шумом і хаосом.
- (Література) –
Переносно: інтенсивне, шалене проявлення якихось явищ, почуттів або подій (наприклад, бушування епідемії, бушування пристрастей, бушування бою).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бушування, р. бушування, д. бушуванню, з. бушування, о. бушуванням, м. бушуванні, к. бушування