Словник Української Мови
Буква
1. Тепла верхня чоловіча одяжина з грубого сукна, подвійною грудкою на грудях, хлястиком на спині та відкладним коміром, що була частиною форми одягу військовослужбовців ВМФ та деяких інших родів військ.
2. Розм. Про будь-яку теплу, зазвичай не дуже елегантну, куртку або коротке пальто.
Приклад 1:
Вітер б’є в обличчя й полоще його бушлат, бистрою молоньєю в’ється над ним альбатрос, обличчя засмалене вітрами всіх широт і оббризкане піною дванадцяти морів — він дивиться в далину, як сонце вогненними мечами ралить розгойдану стихію моря, думає велику й глибоку, як саме море, думу, й перед гордим його, орлиним зором стелиться могутня сонячна перспектива — перспектива його Вітчизни, в ім’я якої він несе свою горду душу і серце в небувалі ще, звитяжні й ризиковані рейси, поклавши все на карту без жодного вагання й без мудрування лукавого. Одвертий, як саме море і небо, і мужній, як та вся стихія, штурман. — Невідомий автор