Древослів

Словник Української Мови

буритель

[burɪtɛlʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Той, хто займається бурінням; робітник, що працює на буровій установці.

  2. (Історія) –

    (переносно) Той, хто активно досліджує, відкриває щось нове, проривається крізь перепони; піонер, новатор (зазвичай у галузі науки, мистецтва, техніки).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буритель, р. бурителю, д. бурителеві, з. буритель, о. бурителем, м. бурителеві, к. бурителю

Більше записів