бурун

[burun] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Геологія) –

    Велика хвиля з білим гребенем, що утворюється на морі, океані або великому озері під час сильного вітру; пінистий гребінь такої хвилі.

  2. (Геологія) –

    (у спеціальному значенні) Потужний обертовий рух води, викликаний зустріччю протилежних течій або відбиттям хвилі від перешкоди; водоверт, вир.

  3. (Література) –

    (переносне значення) Те, що нагадує за зовнішнім виглядом або силою бурхливу хвилю (про хмари диму, пилу, снігу тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бурун, р. буруна, д. бурунові, з. бурун, о. буруном, м. буруні, к. буруне

Більше записів