буртування

[burtuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Сільське господарство) –

    Дія за значенням дієслова «буртувати» — складання чого-небудь (переважно сільськогосподарської продукції: овочів, коренеплодів, фруктів) у купи, бурти для тимчасового або тривалого зберігання.

  2. (Техніка) –

    Процес утворення буртів (куп, насипів) ґрунту, снігу, будівельних матеріалів тощо.

  3. (Лінгвістика) –

    У переносному значенні — нагромадження, накопичення чогось у великій кількості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буртування, р. буртування, д. буртуванню, з. буртування, о. буртуванням, м. буртуванні, к. буртування

Більше записів