Словник Української Мови
Буква
1. Напівдорогоцінний камінь органічного походження, викопна смола хвойних дерев, зазвичай прозора або напівпрозора, від світло-жовтого до червонувато-коричневого кольору, що використовується для виготовлення ювелірних прикрас та художніх виробів.
2. Місто в Україні, районний центр у складі Івано-Франківської області, розташоване на річці Гнила Липа.
3. (переносно) Колір, відтінок, що нагадує природний бурштин; теплий золотисто-жовтий або медовий колір.
Приклад 1:
— “Червону”, — до бармена, з комiчно‑безрадно розкладеними руками: “Вона сказала — червону”, — i вже бармен сочиться, як спiлий персик, розлитим по лицю усмiхом спiвучастi й, наповняючи лямпки смолисто‑тягучою, мов розтоплений бурштин, рiдиною, переливає через верх, — о, свiт лю‑бить закоханих, бо лиш вони в тупiй монотонностi буднiв ще дають йому наздогад, що насправдi вiн iнак‑ший, лiпший, нiж звик про себе думати, що досить iно простягнути руку, крутонути контакт — i все довкола заграє, замерехтить барвистими скельцями з дитячого калейдоскопа, засмiється од повняви сил i пуститься в танок! — старенький вуличний фотограф на парковiй лавочцi, коло нього недвижною скiфською бабою тiтка в сукнянiй кацавейцi: “Сфотографiруйте оно моло‑дих!”
— Забужко Оксана, “Польові дослідження з українського сексу”
Приклад 2:
Із цієї бридкої грязюки виходить світло відання слави господньої величної, як блискав ка, сяючої, як золото, прозорої, як імітрос (бурштин), вогне -видної, як рубін, добровидної, як смарагд. Це світло позбавляє її ганьблення й обпльовуванн я людського.
— Тютюнник Григорій, “Вир”
Приклад 3:
Аморфні мінерали – трапляються у твердій землистій формі, як лімоніт (FeO(OH)·nH 2O – темно-іржавий), боксит (Al2O3·nH2O – цегляно-червоний); у склоподібній, як бурштин (рос. янтарь) – скам’яніла смола хвойних дерев.
— Тютюнник Григорій, “Вир”