Значення
- (Техніка) –
Спеціальний пристрій або механізм для утримання, фіксації та обертання бурового інструменту (бура, долота, коронки) в бурових верстатах, установках або обладнанні.
- (Техніка) –
Робочий вузол бурильної машини, що забезпечує надійне закріплення бура і передачу йому обертального та/або ударного руху.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. буротримачі, р. буротримача, д. буротримачеві, з. буротримача, о. буротримачем, м. буротримачеві, к. буротримачу