Словник Української Мови
Буква
1. Довгий, широкий, здебільшого вовняний плащ з капюшоном, традиційний верхній одяг у деяких народів Північної Африки та Близького Сходу.
2. У XIX — на початку XX століття — жіноча або дитяча верхня тепла одяга у вигляді довгого плаща з пелериною або капюшоном, що була поширена в Європі.
Приклад 1:
— А та стоїть собі під тином Та вовну білую пряде На той бурнус[565] йому святешний Або на берег поведе Козу з козяточком сердешним І попасти і напоїть, Хоч і далеко. Так любила ж Вона той тихий Божий став, Широкую Тиверіаду[566], І рада, аж сміється, рада, Що Йосип, сидячи, мовчав, Не боронив їй, не спиняв На став іти; іде, сміється, А він сидить та все сидить, За струг сердега не береться… Коза нап’ється та й напасеться. — Невідомий автор