буркут

1. Великий хижий птах родини яструбових, що мешкає в гірських та степових районах Євразії; беркут (Aquila chrysaetos).

2. У народній творчості та поетичній мові — символ волі, сили, зору, високого польоту; уособлення орла.

3. Рідкісне прізвисько або прізвище, пов’язане з характеристиками цього птаха.

Приклади:

Приклад 1:
Почуваєш себе не байстрюком, духовно голим і минущим, а захищеним, вкоріненим і невипадковим на цій землі… У 70-і роки кожного свята, доточивши до неробочих днів (якщо таланило) день-два, виривалася до Львова, а звідти разом зі своєю посестрою Атеною Пашко десь неподалік: відвідували Одеський замок, Крехівський монастир, Потелич (славнозвісний стінопис у місцевому храмі вдалося розгледіти лише в замкову щілину — було зачинено), Косів, Криворівня, чарівне село із дзвінкою назвою Дземброня високо в горах по дорозі на Буркут. У цьому селі мав хату-майстерню художник Григорій Якутович — старосвітську, з місцем для ватри посередині, як у колибі.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”