1. У буддистів та шаманістів Сибіру та Центральної Азії — божество, дух, ідол або священний об’єкт (скала, пагорб), якому поклоняються; також загальна назва для буддійських богів та статуй Будди.
2. У міфології монгольських та деяких тюркських народів — верховний бог, творець світу, небесний дух; часто вживається як синонім неба або долі.
3. У переносному значенні — могутня, впливова особа, яку оточують надмірною шанобою або повагою, майже як ідолу.