бурка

1. Густий вовняний плащ без рукавів, зазвичай білого кольору, що є традиційним верхнім одягом народів Кавказу; також використовувався в деяких частинах козацького та російського війська.

2. Рідке, неосвітлене селище, хутор (заст., діал.).

3. Великий бурдюк для вина або води, що виготовлявся зі шкіри (заст., діал.).

Приклади вживання

Приклад 1:
На цей намет пильно здалеку глядить шинеля Іллі, або бурка, що відкрила Йорда нську сушу і врятувала Єлисея від обмочен -ня. Залізо ж таємно блимає на твердь, на тверду й здорову землю й сушу, а суша тихо виводить нас на той авакумівський Сіои, тобто обсерваторій25 (терем).
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |