буріння

1. Дія за значенням дієслова «бурити»; процес створення глибоких циліндричних виробок (свердловин, шпурів) у ґрунті, гірських породах, льоду чи інших матеріалах з допомогою спеціальної техніки (бурового обладнання).

2. Галузь гірничої справи та інженерної діяльності, що охоплює технології, методи та роботи зі створення таких виробок для геологорозвідки, видобутку корисних копалин (нафти, газу, води), вивчення будови земної кори або виконання будівельних та інших технічних завдань.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |