бургграф

[burɦɦrɑf] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    Посадовець у середньовічній Німеччині та деяких інших країнах Європи, призначений королем або єпископом для управління містом (бургом), здійснення суду та військового командування у його замку.

  2. (Історія) –

    Назва феодального титулу, що згодом часто став спадковим, та відповідної адміністративної території (бургграфства).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бургграф, р. бургграфа, д. бургграфові, з. бургграфа, о. бургграфом, м. бургграфі, к. бургграфе

Більше записів