бункер-накопичувач

Значення

1. (Техніка) –

   Спеціальна ємність або резервуар для тимчасового зберігання (накопичення) сипких, рідких або інших матеріалів у технологічних процесах промисловості, сільського господарства чи енергетики, що зазвичай є проміжною ланкою між транспортуванням і подальшим використанням матеріалу.

2. (Техніка) –

   У системах паливопостачання (наприклад, котельних, ТЕЦ) — основний бункер для прийому та зберігання палива (вугілля, торфу, біомаси), з якого воно подається до дробильних установок або безпосередньо до топок котлів.

3. (Техніка) –

   У гірничій справі та шахтах — ємність для збору та накопичення корисної копалини або породи перед її подальшим транспортуванням на поверхню або переробку.

Правопис та відмінювання