бунгало

1. Легка одноповерхова житлова споруда з верандою, часто з плоским дахом, поширена в тропічних та субтропічних країнах; тип котеджу.

2. Невеликий окремий одноповерховий готельний номер або будиночок для відпочинку на курорті, часто з власним виходом на територію.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |