Значення
- (Лінгвістика) –
Зменшувально-пестливе від слова “бумага” — невеликий аркуш паперу, часто з якимось записом або призначений для короткочасного використання.
- (Юриспруденція) –
Розмовне позначення офіційного документа, довідки, посвідчення або іншого паперу, що має юридичну чи бюрократичну силу (зазвичай із відтінком несерйозності, дріб’язковості).
- (Економіка) –
У переносному значенні — про щось нікчемне, що не має реальної цінності або ваги, лише формальність (наприклад, про грошові знаки, акції тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бумажка, р. бумажки, д. бумажці, з. бумажку, о. бумажкою, м. бумажці, к. бумажко