бумажка

[bumɑʒkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Зменшувально-пестливе від слова “бумага” — невеликий аркуш паперу, часто з якимось записом або призначений для короткочасного використання.

  2. (Юриспруденція) –

    Розмовне позначення офіційного документа, довідки, посвідчення або іншого паперу, що має юридичну чи бюрократичну силу (зазвичай із відтінком несерйозності, дріб’язковості).

  3. (Економіка) –

    У переносному значенні — про щось нікчемне, що не має реальної цінності або ваги, лише формальність (наприклад, про грошові знаки, акції тощо).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бумажка, р. бумажки, д. бумажці, з. бумажку, о. бумажкою, м. бумажці, к. бумажко

Більше записів