булюлю

[buljulju] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Література) –

    Власна назва персонажа з українського фольклору, зокрема казок, що позначає фантастичну істоту, часто велику й незграбну, якою лякають дітей (на кшталт бабая, буки).

  2. (Лінгвістика) –

    Рідкісне позначення великої, незграбної, неохайної людини або істоти.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. булюля, р. булюлі, д. булюлі, з. булюлю, о. булюлею, м. булюлі, к. булюлю

Більше записів