бульотка

[bulʲotkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Рідкі лікарські засоби, що являють собою суміш спирту з лікарськими травами, корінням або ефірними оліями, які застосовуються внутрішньо краплями як заспокійливі, міцнісні або для поліпшення травлення.

  2. (Лінгвістика) –

    (переносно) Щось невиразне, беззмістовне, суміш різнорідних елементів (про напій, рідину або абстрактні поняття).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бульоток, р. бульотка, д. бульоткові, з. бульоток, о. бульотком, м. бульоткові, к. бульотку

Більше записів