булькіт

[bulʲkit] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Фізика) –

    Характерний звук, що виникає при виділенні повітряних бульбашок з рідини або при кипінні; дзюрчання, дзюркіт.

  2. (Лінгвістика) –

    Рідкісне прізвище українського походження.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. булькіт, р. булькоту, д. булькотові, з. булькіт, о. булькотом, м. булькоті, к. булькоте

Більше записів