булдимка

[buldɪmkɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісний сорт української яблуні з середньопізнім дозріванням плодів, а також плід цього дерева; яблука цього сорту мають округлу, дещо сплюснуту форму, жовту основну забарвлення з яскравим червоним рум’янцем та кислувато-солодкий смак.

  2. (Лінгвістика) –

    (у переносному значенні, розмовне) Про повну, щічку, круглощоку дівчину або жінку (зазвичай з ніжним відтінком).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. булдимка, р. булдимки, д. булдимці, з. булдимку, о. булдимкою, м. булдимці, к. булдимко

Більше записів