булдимка

1. Рідкісний сорт української яблуні з середньопізнім дозріванням плодів, а також плід цього дерева; яблука цього сорту мають округлу, дещо сплюснуту форму, жовту основну забарвлення з яскравим червоним рум’янцем та кислувато-солодкий смак.

2. (у переносному значенні, розмовне) Про повну, щічку, круглощоку дівчину або жінку (зазвичай з ніжним відтінком).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |