бульбиця

[bulʲbɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Ботаніка) –

    Рідкісна назва картоплі (Solanum tuberosum) у західних регіонах України, зокрема на Гуцульщині.

  2. (Ботаніка) –

    Діалектна назва бульби (картоплі) як рослини або її їстівних бульб.

  3. (Ботаніка) –

    У ботаніці — невелика бульба, потовщений пагін, що слугує для вегетативного розмноження деяких рослин.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бульбиць, р. бульбиця, д. бульбицеві, з. бульбиця, о. бульбицем, м. бульбицеві, к. бульбицю

Більше записів