Древослів

Словник Української Мови

буксирувальник

[buksɪruʋɑlʲnɪk] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Техніка) –

    Спеціальне судно, призначене для буксирування інших плавзасобів, барж, платформ або пошкоджених кораблів.

  2. (Техніка) –

    Транспортний засіб (автомобіль, трактор тощо), що використовується для буксирування несправних або нерухомих машин, механізмів або причепів.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буксирувальник, р. буксирувальника, д. буксирувальникові, з. буксирувальник, о. буксирувальником, м. буксирувальникові, к. буксирувальнику

Більше записів