буковинець

[bukoʋɪnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Географія) –

    Мешканець або уродженець Буковини — історичної області, розташованої на південно-східних схилах Карпат, частина території якої належить сучасній Україні (Чернівецька область), а частина — Румунії.

  2. (Історія) –

    Представник українського населення Буковини, що має певні етнокультурні та мовні особливості.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. буковинець, р. буковинця, д. буковинцеві, з. буковинця, о. буковинцем, м. буковинцеві, к. буковинцю

Більше записів