буковинець

1. Мешканець або уродженець Буковини — історичної області, розташованої на південно-східних схилах Карпат, частина території якої належить сучасній Україні (Чернівецька область), а частина — Румунії.

2. Представник українського населення Буковини, що має певні етнокультурні та мовні особливості.

Приклади вживання

Приклад 1:
/ 477 Ще й другий буковинець з Кіцманя промовив до неї польськими римами. Було це після вистави “Гальки” 26 вересня 1875 р. Називаючи її “W świątyni Talji ozdobą, zaszczytem I boskich skinień i woli posłankę, – пригадує їй, що вона вже не належить до самої себе, а є власністю всіх, і просить її, щоб дбала за своє здоровля (серце моє чує, що автор був аптекарем! — Невідомий автор

Частина мови: іменник (однина) |