Значення
- (Лінгвістика) –
Дія за значенням дієслова “бухтіти”; невиразне, недоладне бурчання, воркотня, часто з вираженням незадоволення або досади.
- (Техніка) –
(у техніці) Випуклість, опуклість, що утворюється на поверхні металевого листа або іншого матеріалу внаслідок тиску зсередини (наприклад, пари, газу) або місцевого нагрівання.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бухтіння, р. бухтіння, д. бухтінню, з. бухтіння, о. бухтінням, м. бухтінні, к. бухтіння