бухгалтер

1. Спеціаліст, який здійснює бухгалтерський облік господарської та фінансової діяльності підприємства, установи, організації.

2. Посада, службове становище такої людини в установі або на підприємстві.

Приклади вживання

Приклад 1:
У штаті: батько — директор, — науковий працівник, Б. П. Мезенцев — сторож, що охороняв експонати, і бухгалтер — Лідія Петрівна Тичина. Мушу сказати, що це не була суто номінальна штатна одиниця — там, в Уфі, було підготовано й видано науковий збірник музею «Коцюбинський і Західна Україна», побудований на матеріалах, що їх батькові вдалося знайти у Львові й Чернівцях після приєднання, чи то возз’єднання із Західною Україною.
— Коцюбинська Михайлина, “Книга споминів”

Приклад 2:
Висновки, які можна зробити із закордонного досвіду прийнятні вже сьогодні для роботи підприємств пострадянсьФ кого простору наступні: •• на кожному підприємстві слід створити фінансовому службу (службу фінансового менеджменту); 318 ÑÓ×ÀÑͲ ÊÎÍÖÅÏÖ²¯ ÌÅÍÅÄÆÌÅÍÒÓ•• для ефективного виконання фінансових функцій на підприємстві достатньо три відділи, а саме: відділ планування, бухгалтерського обліку і фінансовий відділи; •• головний бухгалтер повинен офіційно звітувати генеФ ральному директорові, але працювати у тісному контакті з фінансовим директором; •• юридичний відділ повинен співпрацювати з фінансоФ вим директором з питань забезпечення необхідною юридичФ ною підтримкою при структурних угодах; •• відділ інформаційних технологій повинен бути підзвітним фінансовому директору, так як діяльність цього відділу сконцентрована на бухгалтерських і фінансових аспекФ тах роботи підприємства. Виходячи з практичного досвіду зазначених зарубіжних, російських і українських підприємств можна стверджувати, що при формуванні фінансового менеджменту на підприємстві, в першу чергу, необхідна постановка внутрішнього управління, а це досить складна, велика і кропітка робота, яка включає наступні заходи: I. Перебудова всього механізму управління підприємством з врахуванням необхідності впровадження служби фінансового менеджменту.
— Котляревський Іван, “Енеїда”

Частина мови: іменник (однина) |