1. (історичне) Рідкісна назва старовинної монети, що переважно карбувалася в Нідерландах у XVI–XVII століттях і мала поширення в Європі, зокрема на українських землях; також — назва деяких іноземних золотих монет (дукатів, цехінів), що використовувалися в грошовому обігу Речі Посполитої.
2. (переносне, заст., рідко) Велика сума грошей, статок, багатство (зазвичай у виразах на кшталт “коштувати букарта” або “цілий букарт”).