Значення
- (Фольклор) –
Фольклорна істота, потвора, якою лякають дітей; теж уживається як образне позначення нелюдимої, похмурої, замкнутої людини.
- (Міфологія) –
(з великої літери, Бука) У слов’янській міфології — злий дух, лісовик, що живе в гущавині й лякає людей.
- (Психологія) –
(переносно, розм.) Про людину, яка любить бути самотньою, уникає спілкування, виглядає похмурою та недружелюбною.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бук, р. бука, д. букові, з. бук, о. буком, м. букові, к. буку