бугила

[buɦɪlɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Історія) –

    (історичне) Поховальний курган, могильний насип, який споруджували кочові народи (зокрема, половці) на території сучасної України.

  2. (Геологія) –

    (географічне) Назва окремих пагорбів, горбів або височин, що часто походять від стародавніх курганів; зустрічається у топоніміці, наприклад, у назвах урочищ.

  3. (Лінгвістика) –

    (переносне, розмовне) Про людину грубої, масивної статури або незграбної поведінки.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бугила, р. бугили, д. бугилі, з. бугилу, о. бугилою, м. бугилі, к. бугило

Більше записів