Значення
- (Техніка) –
(від нім. Bugel — дужка) У техніці: металева дужка, скоба або хомут для кріплення деталей, з’єднання частин конструкції, підвішування чогось тощо.
- (Техніка) –
У гірничій справі: напрямна скоба для рухомого підйомного каната в шахтному копрі.
- (Техніка) –
У гірськолижному спорті: пристрій у вигляді жорсткої дужки з підвішеним до неї сидінням (тарелкою), що використовується для підйому лижників на схил.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. бугель, р. бугеля, д. бугелеві, з. бугель, о. бугелем, м. бугелеві, к. бугелю