бугай

[buɦɑj] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Зоологія) –

    Великий чапелеподібний птах родини чаплевих (Botaurus stellaris), що мешкає на болотах, має захисне буро-жовте забарвлення і видає характерний низький звук, схожий на ревіння.

  2. (Зоологія) –

    Нерозкастраний самець (прохідник) великої рогатої худоби; бик.

  3. (Лінгвістика) –

    Переносно: про високого на росту, міцної статури, грубого або незграбного чоловіка (зневажл.).

  4. (Техніка) –

    Дерев’яний пристрій у вигляді важкої колоди або довгого молота, що приводиться в рух водою або парою, для утрамбування ґрунту, подрібнення руди тощо; копер.

  5. (Зоологія) –

    Назва деяких видів жуків родини пластинчастовусих, зокрема жука-оленя (рідше).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. бугай, р. бугай, д. бугай, з. бугай, о. бугай, м. бугай, к. бугай

Приклади з художньої літератури

  • — Ану, хто бугая пiднiме?
    — Володимир Сосюра

Більше записів